телефон для заказа:0800 500 129

доставка бесплатная

You have no items in your shopping cart...
  • Акции
  • ТВИНСТА таблетки по 80 мг/10 мг № 28 (7х4)


ТВИНСТА таблетки по 80 мг/10 мг № 28 (7х4)

Краткая информация:

ТВИНСТА - Показания.
Лечение эссенциальной гипертензии.
Дополнительная терапия. ТВИНСТУ назначают пациентам, у которых артериальное давление адекватно не контролируется амлодипином.
Заместительная терапия. Взрослые пациенты, которые принимают телмисартана и амлодипин в отдельных таблетках, вместо этого могут принимать таблетки ТВИНСТА, содержащих такие же дозы компонентов.

Цена: 485.71 грн. Доставка бесплатная (сума заказа от 150 грн).

Средняя цена :
485,71 грн


ИНСТРУКЦИЯ

ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению препарата
 
ТВИНСТА®
(TWYNSTA®)
состав:
действующее вещество: телмисартана и амлодипин;
1 таблетка содержит телмисартана 80 мг и амлодипина 5 мг, что эквивалентно амлодипина бесилат 6,935 мг,
или
1 таблетка содержит телмисартана 80 мг и амлодипина 10 мг, что эквивалентно амлодипина бесилат 13,870 мг;
вспомогательные вещества: натрия гидроксид, повидон К25, меглюмин, сорбит (Е 420), магния стеарат; целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, крахмал кукурузный, кремния диоксид коллоидный безводный, смесь красителей (железа оксид черный (Е172), железа оксид желтый (Е172), бриллиантовый голубой FCF (133), алюминиевый лак).
 
Лекарственная форма. Таблетки.
 
Фармакотерапевтическая группа. Препараты, действующие на ренин-ангиотензиновую систему, антагонисты ангиотензина II и блокаторы кальциевых каналов. Код ATC C09D В04.
 
Клинические характеристики.
Показания.
Лечение эссенциальной гипертензии.
Дополнительная терапия. ТВИНСТУ назначают пациентам, у которых артериальное давление адекватно не контролируется амлодипином.
Заместительная терапия. Взрослые пациенты, которые принимают телмисартана и амлодипин в отдельных таблетках, вместо этого могут принимать таблетки ТВИНСТА, содержащих такие же дозы компонентов.
 
Противопоказания.
- Повышенная чувствительность к действующим веществам, к производным дигидропиридина или к любой вспомогательного вещества.
- Второй и третий триместры беременности (см. Раздел «Применение в период беременности или кормления грудью»).
- Обструктивные билиарные нарушения и тяжелая печеночная недостаточность.
- Шок (включая кардиогенный шок).
- Артериальная гипотензия тяжелой степени.
- Обструкция выводного отдела левого желудочка (например стеноз аорты высокой степени).
- Гемодинамически нестабильная сердечная недостаточность после острого инфаркта миокарда.
Противопоказано одновременное применение телмисартана и алискирен пациентам с сахарным диабетом и нарушениями функции почек (СКФ <60 мл / мин / 1,73 м2).
 
Способ применения и дозы.
Рекомендуемая доза ТВИНСТА составляет 1 таблетка в день.
Максимальная рекомендуемая доза - 1 таблетка ТВИНСТА 80 мг / 10 мг в день. Препарат ТВИНСТА предназначен для длительного лечения.
Не рекомендуется применение амлодипина с грейпфрутом или грейпфрутовым соком, поскольку биодоступность может повыситься у некоторых пациентов, что приведет к увеличению антигипертензивного эффекта.
 
Дополнительная терапия.
Препарат ТВИНСТА 80 мг / 10 мг можно принимать пациентам, у которых артериальное давление адекватно не контролируется с помощью таблеток ТВИНСТА 80 мг / 5 мг.
Титрования отдельных доз компонентов (а именно амлодипина и телмисартана) рекомендуется перед переходом к фиксированной комбинации. Если клинически показано, можно рассмотреть вопрос прямого перехода с монотерапии на фиксированную комбинацию.
Пациентов, принимавших 10 мг амлодипина, и имевшим любые побочные реакции, ограничивающие дозу, например отек, можно перевести на прием таблеток ТВИНСТА 40 мг / 5 мг 1 раз в день ежедневно, снижая дозу амлодипина без уменьшения общей ожидаемой антигипертензивной ответы .
Заместительная терапия.
Пациенты, которые принимают телмисартана и амлодипин отдельными таблетками, вместо этого могут принимать препарат ТВИНСТА, содержащий соответствующие дозы зазаначених компонентов в одной таблетке 1 раз в день ежедневно, например, для удобства или соблюдение режима лечения.
 
Особые категории пациентов.
Пациенты пожилого возраста. Не нужно корректировать дозы для пациентов пожилого возраста. Существует ограниченная информация о применении препарата у пациентов пожилого возраста.
Пациенты с нарушением функции почек. Не нужно корректировать дозы для пациентов с легким и умеренным нарушением функции почек. Существует ограниченный опыт применения препарата пациентам с тяжелой почечной недостаточностью и пациентам, которые проходят сеансы гемодиализа. Таким пациентам следует применять ТВИНСТУ с осторожностью, поскольку амлодипин и телмисартана не выводимы с помощью диализа.
Противопоказано одновременное применение телмисартана и алискирен пациентам с нарушениями функции почек (СКФ <60 мл / мин / 1,73 м2).
Пациенты с нарушением функции печени. Следует с осторожностью назначать таблетки ТВИНСТА пациентам с легкой и умеренным нарушением функции печени. Доза телмисартана не должна превышать 40 мг в день (см. Раздел «Особенности применения»). ТВИНСТА противопоказана пациентам с тяжелой печеночной недостаточностью (см. Раздел «Противопоказания»).
 
Способ применения.
Препарат ТВИНСТА можно принимать независимо от приема пищи. Рекомендуется запивать таблетки ТВИНСТА небольшим количеством жидкости.
 
Побочные реакции.
Фиксированная комбинация.
Частые побочные реакции - головокружение и периферические отеки. Редко может возникнуть серьезная обморок (менее 1 случая на 1000 пациентов).
Побочные реакции распределены по частоте возникновения: очень часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 - <1/10); нечасто (≥ 1/1000 - <1/100); редко (≥ 1/10000 - <1/1000); очень редко (<1/10000); неизвестно (нельзя подсчитать по имеющимся данным).
В каждой группе по частоте побочные эффекты представлены в порядке убывания серьезности.
Классификация по системам и органами
часто
нечасто
редко
Инфекции и инвазии
 
 
цистит
психические нарушения
 
 
депрессия, беспокойство,
бессонница
Со стороны нервной системы
головокружение
сонливость, мигрень, головная боль, парестезии
синкопе, периферическая невропатия, гипестезия, дисгевзия, тремор
Со стороны органов слуха
 
вертиго
 
Со стороны сердечно-сосудистой системы
 
брадикардия, учащенное сердцебиение
 
Со стороны сосудистой системы
 
артериальная гипотензия, ортостатическая гипотензия, приливы
 
Со стороны респираторной системы
 
кашель
 
Со стороны пищеварительного тракта
 
боль в животе, диарея, тошнота
рвота, гипертрофия десен, диспепсия, сухость во рту
Со стороны кожи и подкожных тканей
 
зуд
экзема, эритема, высыпания
Со стороны костно-мышечного аппарата и соединительной ткани
 
артралгия, спазмы мышц (спазмы в ногах), миалгия
боль в спине, боль в конечностях (боль в ногах)
Со стороны почек и мочевыводящих путей
 
 
никтурия
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез
 
нарушение эрекции
 
Общие нарушения и нарушения в месте введения
периферический отек
астения, боль в груди, усталость, отек
слабость
по исследованиям
 
повышенный уровень ферментов печени
повышенный уровень мочевой кислоты в крови
Дополнительная информация по компонентам препарата.
Побочные реакции, ранее отмечены для одного из компонентов препарата (телмисартана или амлодипина), могут быть потенциальными побочными реакциями также на препарат ТВИНСТА, даже если они не наблюдались во время клинических исследований или в течение постмаркетингового периода.
Телмисартана.
Инфекции и инвазии.
нечасто
Инфекции верхних отделов дыхательных путей, включая фарингит и синусит, инфекции мочевыводящих путей, включая цистит.
редко
Сепсис, включая летальный исход (явление может быть случайным или связанным с неизвестным на данный момент механизмом).
Со стороны системы крови и лимфатической системы.
нечасто
Анемия.
редко
Тромбоцитопения, эозинофилия.
Со стороны иммунной системы.
редко
Повышенная чувствительность, анафилактическая реакция.
Нарушение метаболизма и пищеварения.
нечасто
редко
Гиперкалиемия.
Гипогликемия (у диабетических пациентов).
Со стороны органов зрения.
редко
Расстройства зрения.
Со стороны сердца.
редко
Тахикардия.
Респираторные, торакальные и медиастинальные нарушения.
нечасто
Одышка.
Со стороны желудочно-кишечного тракта.
нечасто
Метеоризм.
редко
Дискомфорт в желудке.
Со стороны печени и желчевыводящих путей.
редко
Нарушение функции печени, нарушение функции печени (большинство случаев нарушения функции печени / расстройства функции печени постмаркетингового опыта с телмисартаном наблюдались у японцев. Японцы более подвержены этим побочных эффектов.).
Со стороны кожи и подкожных тканей.
нечасто
Гипергидроз.
редко
Ангионевротический отек (с летальным исходом), медикаментозное высыпания, токсическое кожная сыпь, крапивница.
Со стороны костно-мышечного аппарата и соединительной ткани.
Рико
Боль в сухожилиях (симптомы, похожие на проявления тендинита).
Со стороны почек и мочевыводящих путей.
нечасто
Нарушение функции почек, включая ОПН.
Общие нарушения и нарушения в месте введения.
редко
Гриппоподобное заболевания.
Исследования.
нечасто
Повышение уровня креатинина в крови.
редко
Повышение уровня КФК в крови, снижение уровня гемоглобина.
 
Амлодипин.
Со стороны системы крови и лимфатической системы.
очень редко
Лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны иммунной системы.
очень редко
Повышенная чувствительность.
Нарушение метаболизма и пищеварения.
очень редко
Гипергликемия.
Психические нарушения.
нечасто
Изменение настроения.
редко
Спутанность сознания.
Со стороны нервной системы.
нечасто
Парестезии.
очень редко
Периферическая невропатия, экстрапирамидные симптомы.
Со стороны органов зрения.
нечасто
Нарушение зрения.
Со стороны органов слуха и лабиринта.
нечасто
Шум в ушах.
Со стороны сердца.
очень редко
Инфаркт миокарда, аритмия, желудочковая тахикардия, фибрилляция предсердий.
Со стороны сосудистой системы.
очень редко
Васкулит.
Респираторные, торакальные и медиастинальные нарушения.
нечасто
Одышка, ринит.
Со стороны желудочно-кишечного тракта.
нечасто
Нарушение перистальтики кишечника.
очень редко
Панкреатит, гастрит.
Со стороны печени и желчевыводящих путей.
очень редко
Гепатит, желтуха, повышение уровня ферментов печени (в большинстве случаев соответствует холестаза).
Со стороны кожи и подкожных тканей.
нечасто
Облысение, геморрагическое высыпания, обесцвечивание кожи, гипергидроз.
очень редко
Ангионевротический отек, полиморфная эритема, крапивница, эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона, фоточувствительность.
Со стороны почек и мочевыводящих путей.
нечасто
Нарушение мочеиспускания, повышение частоты мочеиспускания.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез.
нечасто
Гинекомастия.
Общие нарушения.
нечасто
Боль.
Исследования.
нечасто
Увеличение массы тела, снижение массы тела.
 
Передозировка.
Симптомы. Ожидается, что проявления и симптомы передозировки будут отвечать усиленным фармакологическим эффектам. Выразительными проявлениями передозировки телмисартаном считают артериальную гипотензию и тахикардию; также сообщали о брадикардии, головокружение, повышение уровня креатинина в сыворотке и острую почечную недостаточность.
Передозировка амлодипина может привести к чрезмерному расширению периферических сосудов и, возможно, рефлекторной тахикардии. Сообщалось о заметной и, возможно, удлиненную системную гипотензию, включая шок с летальным исходом.
Лечение. За пациентом следует тщательно наблюдать, лечение должно быть симптоматическим и поддерживающим. Терапевтические мероприятия зависят от времени введения и тяжести симптомов.
Предложенные меры включают стимуляцию рвоты и / или промывание желудка. Активированный уголь может быть полезным при передозировке как телмисартаном, так и амлодипином.
Следует постоянно проверять уровень электролитов и креатинина в сыворотке. При появлении артериальной гипотензии пациенту следует принять горизонтальное положение, нижние конечности нужно приподнять, быстро провести корректировку объема крови и солевого баланса. Следует проводить поддерживающую терапию. Введение кальция глюконата может быть положительным для устранения эффектов блокады кальциевых каналов. Телмисартана и амлодипин не выводимы с помощью гемодиализа.
 
Применение в период беременности или кормления грудью.
Беременность. Нет никаких соответствующих данных по применению таблеток ТВИНСТА беременным.
Телмисартана. Прием антагонистов рецепторов ангиотензина II (АРАII) не рекомендуется во время первого триместра беременности (см. Раздел «Особенности применения»). Противопоказан прием антагонистов рецепторов ангиотензина II во время второго и третьего триместров беременности (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»).
Эпидемиологические заключения относительно риска тератогенного влияния ингибиторов АПФ в течение первого триместра беременности не однозначны; однако нельзя исключать незначительное повышение риска. Нет никаких контролируемых эпидемиологических данных о риске приема антагонистов рецепторов ангиотензина II, однако подобные риски могут существовать для этого класса лекарственных средств. Пока длительная терапия с помощью АРАII считается нужным, пациенты, которые планируют беременность, должны перейти на альтернативное антигипертензивное лечение, если имеет установленный профиль безопасности для применения во время беременности. При подтверждении беременности прием АРАII следует немедленно прекратить и, в случае необходимости, следует начать альтернативную терапию.
Известно, что применение АРАII во время второго и третьего триместра беременности вызывает у человека фетотоксичность (снижение функции почек, маловодие, ретардацией окостенения черепа) и неонатальной токсичности (почечную недостаточность, артериальную гипотензию, гиперкалиемии). Если АРАII применяли во втором триместре беременности, рекомендуется провести ультразвуковое исследование функции почек и черепа.
Младенцев, матери которых принимали АРАII, следует тщательно контролировать по артериальной гипотензии (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»).
Амлодипин. Данные по ограниченного применения при беременности не указывают на то, что амлодипин или другие антагонисты кальциевых рецепторов оказывают вредное воздействие на здоровье плода. Однако может существовать риск удлиненных родов.
Период кормления грудью. Поскольку нет информации о применении телмисартана и / или амлодипина во время кормления грудью, не рекомендуется принимать препарат ТВИНСТА в этот период и желательно перейти на альтернативную терапию с лучше установленным профилем безопасности, особенно во время кормления грудью новорожденных или недоношенных младенцев.
Фертильность. Отсутствуют данные о влиянии фиксированной комбинации отдельных компонентов препарата.
 
Дети.
Безопасность и эффективность препарата ТВИНСТА для детей до 18 лет не исследовались. Данные отсутствуют.
 
Особенности применения.
Беременность. Не следует начинать терапию антагонистами рецепторов ангиотензина II. Пока длительная терапия с помощью АРАII считается нужным, пациенты, которые планируют беременность, должны перейти на альтернативное антигипертензивное лечение, если имеет установленный профиль безопасности для применения во время беременности. При подтверждении беременности прием АРАII следует немедленно прекратить и, в случае необходимости, следует начать альтернативную терапию.
Нарушение функции печени. Телмисартана, главным образом, выводится с желчью. У пациентов с обструктивными билиарной нарушениями или печеночной недостаточностью можно ожидать снижения клиренса телмисартана. Более того, как и для всех антагонистов кальция у пациентов с нарушением функции печени период полувыведения амлодипина увеличивается, а рекомендации по дозировке не установлены. Поэтому таким пациентам препарат ТВИНСТА следует принимать с осторожностью.
Вазоренальная гипертензия. Существует повышенный риск серьезной артериальной гипотензии и почечной недостаточности, если пациентов с двусторонним стенозом почечного артерий или стенозом артерии при единственной почке лечат препаратами, которые влияют на ренин-ангиотензин-альдостероновую систему.
Почечная недостаточность и трансплантация почки. При приеме таблеток ТВИНСТА пациентам с нарушенной функцией почек рекомендуется периодический мониторинг уровня калия и креатинина в сыворотке крови. Опыта безопасного применения препарата ТВИНСТА пациентам с недавно перенесенной трансплантацией почки нет. Телмисартана и амлодипин не выводимы с помощью диализа.
Снижение ОЦК. Симптоматическая гипотензия, особенно после первой дозы, может возникнуть у пациентов со сниженным объемом циркулирующей крови и / или уровнем натрия, возникает вследствие чрезмерной терапии диуретиками, ограничение соли при поступлении с пищей, диареи или рвоты. Необходимо откорректировать такие состояния перед приемом телмисартана. При появлении артериальной гипотензии при приеме ТВИНСТЫ пациенту следует принять горизонтальное положение и, в случае необходимости, сделать внутривенную инфузию физиологического раствора. После стабилизации артериального давления лечение можно продолжить.
Двойная блокада ренин-ангиотензин-альдостероновой системы.
Комбинация телмисартана и алискирен противопоказана для пациентов с сахарным диабетом и нарушением функции почек (СКФ <60 мл / мин / 1,73 м2).
Особенно при сочетании препаратов, влияющих на ренин-ангиотензин-альдостероновую систему, вследствие угнетения этой системы у пациентов с соответствующей предрасположенностью были обнаружены артериальная гипотензия, синкопе, гиперкалиемия и изменения функции почек (включая острую почечную недостаточность). Поэтому не рекомендуется двойная блокада ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (например, при применении телмисартана с другим блокатором ренин-ангиотензин-альдостероновой системы).Якщо одночасне застосування вважається необхідним рекомендовано ретельний моніторинг функції нирок.
Інші стани, що потребують стимуляції ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. У пацієнтів, у яких судинний тонус і функція нирок залежать, головним чином, від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю або з основною хворобою нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), лікування лікарськими засобами, що впливають на цю систему, асоціюється з гострою артеріальною гіпотензією, гіперазотемією, олігурією та рідко – з гострою нирковою недостатністю (див. розділ «Побічні реакції»).
Первинний гіперальдостеронізм. Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом у цілому не реагують на антигіпертензивні препарати, що діють шляхом пригнічення ренін-ангіотензинової системи. Тому призначати телміcартан їм не рекомендується.
Стеноз аорти та мітрального клапана, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія. Як і при призначенні інших вазодилататорів, з особливою обережністю застосовують пацієнтам, у яких діагностовано стеноз аорти або мітрального клапана або обструктивну гіпертрофічну кардіоміопатію.
Нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда. Немає жодних даних щодо застосування препарату ТВІНСТА при нестабільній стенокардії та під час і протягом одного місяця після інфаркту міокарда.
Серцева недостатність. У ході довготривалого, плацебо-контрольованого дослідження (PRAISE-2) за участю пацієнтів із серцевою недостатністю неішемічної етіології ІІІ та ІV ступеня за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA) застосування амлодипіну асоціювалося з підвищеною кількістю повідомлень про набряк легенів, не дивлячись на відсутність значної різниці за частотою появи погіршення серцевої недостатності при порівнянні з плацебо.
Пацієнти з діабетом, які лікувалися інсуліном або антидіабетичними препаратами. У таких пацієнтів гіпоглікемія може розвинутися при лікуванні телмісартаном. Тому у цих пацієнтів слід контролювати рівень глюкози; коригування дози інсуліну або антидіабетичних препаратів може бути показано за необхідності.
Гіперкаліємія. Прийом лікарських препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, може спричинити гіперкаліємію. Гіперкаліємія може мати летальний наслідок у пацієнтів літнього віку, у пацієнтів з нирковою недостатністю, у хворих на цукровий діабет, у пацієнтів, які супутньо приймають інші лікарські препарати, що можуть підвищити рівень калію у крові, та/чи у пацієнтів з інтеркурентними захворюваннями.
Перед прийняттям рішення про супутнє застосування лікарських препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, необхідно оцінити співвідношення користі/ризику.
Вважають, що основними факторами ризику гіперкаліємії, які потребують уваги, є:
- цукровий діабет, порушення функції нирок, літній вік (> 70 років);
- комбінація з одним чи більше лікарськими препаратами, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, та/чи добавками калію. Лікарськими засобами чи терапевтичними класами лікарських засобів, що можуть спровокувати гіперкаліємію, є замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, нестероїдні протизапальні лікарські засоби (включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2), гепарин, препарати, що пригнічують імунітет (циклоспорин або такролімус), та триметоприм;
- супутні явища, зокрема зневоднення, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз, погіршення функції нирок, раптове погіршення стану нирок (наприклад інфекційні захворювання), клітинний лізис (наприклад гостра ішемія кінцівок, рабдоміоліз, тривала травма).
У даної категорії пацієнтів рекомендується проводити моніторинг рівня калію в сироватці крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Сорбіт. Лікарський засіб містить сорбіт (Е 420). Препарат ТВІНСТА не можна призначати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості фруктози.
Одночасне застосування, яке потребує уваги.
Симвастатин. Одночасне тривале застосування амлодипіну із симвастатином в дозі 80 мг призводило до збільшення розподілу симвастатину до 77 % порівняно із застосуванням симвастатину окремо. Тому пацієнтам, які застосовують амлодипін, дозу симвастатину слід обмежити до 20 мг на добу.
Інше. Як і при прийомі інших антигіпертензивних препаратів, значне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією або ішемічною хворобою серця може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.
 
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
ТВІНСТА має помірний вплив на швидкість реакції при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами. Пацієнтів слід проінформувати, що під час лікування можливі такі побічні реакції як синкопе, сонливість, запаморочення або вертиго (див. розділ «Побічні реакції»). Тому слід бути обережним при керуванні автомобілем чи роботі з іншими механізмами. Якщо пацієнти мають такі побічні реакції, то їм слід уникати потенційно небезпечних робіт, таких як керування автомобілем чи робота з іншими механічними засобами.
 
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Під час клінічних досліджень не спостерігалося жодних взаємодій двох компонентів цієї фіксованої комбінації.
Взаємодії, притаманні для комбінації.
Не проводилось жодних досліджень щодо взаємодії з іншими препаратами.
Слід врахувати при супутньому застосуванні.
Інші антигіпертензивні лікарські засоби. Ефект зниження артеріального тиску при застосуванні препарату ТВІНСТА може бути посилений супутнім застосуванням інших антигіпертензивних лікарських засобів.
Лікарські засоби з потенціалом до зниження артеріального тиску. На основі фармакологічних властивостей можна очікувати, що деякі лікарські препарати можуть посилити гіпотензивні ефекти всіх антигіпертензивних препаратів, включаючи ТВІНСТУ, наприклад баклофен, аміфостин, нейролептики чи антидепресанти. Більше того, ортостатична гіпотензія може посилитись через вживання алкоголю.
Кортикостероїди (системні). Зниження антигіпертензивного ефекту.
 
Взаємодії, пов’язані з телмісартаном.
Супутнє застосування протипоказане.
Комбінація телмісартану та аліскірену протипоказана для пацієнтів з цукровим діабетом та порушенням функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2) та не рекомендується для інших пацієнтів.
Калійзберігаючі діуретики та добавки калію. Антагоністи рецепторів ангіотензину II, такі як телмісартан, послаблюють спричинену діуретиком втрату калію. Калійзберігаючі діуретики, наприклад спіринолактон, еплеренон, триамтерен чи амілорид, добавки калію чи замінники солі, що містять калій, можуть призвести до значного підвищення калію в сироватці. Якщо показано супутнє застосування через підтверджену гіпокаліємію, то їх слід приймати з обережністю та з частим моніторингом рівнів калію в сироватці.
Літій. Відомі випадки оборотного зростання концентрації літію в сироватці та підвищення токсичності під час супутнього прийому літію з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ, включно з телмісартаном. Якщо призначення цієї комбінації вважається необхідним, під час супутнього застосування слід уважно контролювати рівень літію в сироватці.
Супутнє застосування, що потребує обережності.
Нестероїдні протизапальні лікарські засоби. Терапія нестероїдними протизапальними лікарськими засобами (зокрема ацетилсаліцилова кислота у режимі протизапального дозування, інгібітори ЦОГ-2 і неселективні НПЗП) може зменшити антигіпертензивний ефект антагоністів рецепторів ангіотензину II. У деяких пацієнтів з порушеннями функції нирок (наприклад у пацієнтів зі зневодненням чи пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок) супутній прийом антагоністів рецепторів ангіотензину II та лікарських засобів, що пригнічують циклооксигеназу, може призвести до додаткового погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, яка зазвичай є оборотною. Тому комбінацію слід вводити з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнти повинні вживати адекватну кількість рідини, та слід забезпечити проведення ретельного контролю функції нирок на початку супутньої терапії та протягом лікування.
Раміприл. У ході одного з досліджень прийом комбінації телмісартану та раміприлу призвів до збільшення у 2,5 рази площі під кривою «концентрація-час» (AUC0-24) та максимальної концентрації у плазмі крові (Cmax) раміприлу та раміприлату. Клінічна значущість цього спостереження залишається невідомою.
Дигоксин
При одночасному застосуванні телмісартану та дигоксину відмічалися середні зростання пікових концентрацій дигоксину в плазмі (на 49 %) та мінімальні концентрації (на 20 %). На початку прийому, у разі коригування дози та припинення прийому телмісартану слід вести моніторинг рівнів дигоксину для їх підтримання у межах терапевтичного діапазону.
 
 
Взаємодії, пов’язані з амлодипіном.
Супутнє застосування, що потребує обережності.
Інгібітори CYP3A4. При супутньому застосуванні інгібітору CYP3A4 еритроміцину молодим пацієнтам та дилтіазему пацієнтам літнього віку концентрація амлодипіну в плазмі збільшилась відповідно на 22 % та 50 %. Однак клінічна значущість цього спостереження не визначена. Не можна виключити, що потужні інгібітори CYP3A4 (а саме кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть збільшувати концентрацію амлодипіну в плазмі більшою мірою, ніж дилтіазем. Амлодипін слід застосовувати з обережністю разом з інгібіторами CYP3A4. Однак не повідомлялось про жодні побічні явища, притаманні такій взаємодії.
Індуктори CYP3A4. Немає наявних даних про вплив індукторів CYP3A4 на амлодипін. Супутнє застосування індукторів CYP3A4 (а саме рифампіцину, Hypericum perforatum) може призвести до меншої концентрації амлодипіну в плазмі.
Грейпфрут або грейпфрутовий сік. Супутнє застосування 240 мл грейпфрутового соку з однократною пероральною дозою 10 мг амлодипіну 20 здоровим добровольцям не показало значного впливу на фармакокінетичні властивості амлодипіну. Одночасне застосування амлодипіну з грейпфрутом або грейпфрутовим соком досі не рекомендується, оскільки біодоступність може підвищитись у деяких пацієнтів, що призведе до збільшення антигіпертензивного ефекту.
 
Супутнє застосування, яке слід враховувати.
Інші. Амлодипін безпечно застосовували з дигоксином, варфарином, аторвастатином, силденафілом, лікарськими засобами для зниження кислотності (алюмінію гідроксидом, магнію гідроксидом, симетиконом), циметидином, циклоспорином, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними лікарськими препаратами. При застосуванні комбінації амлодипіну та силденафілу кожний препарат незалежно здійснював свій власний вплив на зниження артеріального тиску.
 
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Препарат ТВІНСТА містить два антигіпертензивні компоненти з додатковими механізмами контролю артеріального тиску у пацієнтів з есенціальною гіпертензією: антагоніст рецепторів ангіотензину II, телмісартан та дигідропіридиновий блокатор кальцієвих каналів, амлодипін.
Комбінація цих речовин має додатковий антигіпертензивний ефект, знижуючи артеріальний тиск більшою мірою, ніж кожний з цих окремих компонентів.
Прийом препарату ТВІНСТА один раз на день щоденно забезпечує ефективне та стійке зниження артеріального тиску протягом 24 годин у діапазоні терапевтичних доз.
Телмісартан.
Телміcартан – специфічний та ефективний антагоніст рецепторів ангіотензину II (тип АТ1). Телміcартан з дуже високою спорідненістю заміщує ангіотензин II у місцях його зв’язування на рецепторах субтипу АТ1, які відповідають за відомі ефекти ангіотензину II. Телміcартан не виявляє будь-якого часткового агоністичного впливу на АТ1-рецептор. Телміcартан селективно зв’язує АТ1-рецептор. Зв’язування є довготривалим. Телміcартан не виявляє спорідненості з іншими рецепторами, включаючи АТ2 та інші, менш вивчені АТ-рецептори. Функціональна роль цих рецепторів невідома, як невідомий ефект їх можливого «надстимулювання» ангіотензином II, рівень якого підвищується під впливом телмісартану. Телміcартан знижує рівні альдостерону у плазмі крові. Телміcартан не інгібує ренін у плазмі людини, не блокує iонні канали. Телміcартан не інгібує ангіотензинперетворюючий ензим (кініназа II), ензим, що також руйнує брадикінін. Тому не слід очікувати потенціювання побічних ефектів, опосередкованих брадикініном.
У людини телміcартан у дозі 80 мг майже повністю інгібує підвищення артеріального тиску, спричиненого ангіотензином II. Блокуючий ефект зберігається протягом 24 годин і залишається відчутним до 48 годин.
Після першої дози телміcартану антигіпертензивна активність поступово проявляється протягом 3 годин. Максимальне зниження артеріального тиску досягається через 4 - 8 тижнів від початку лікування та підтримується при довготривалій терапії.
Антигіпертензивний ефект утримується постійно протягом 24 годин після прийому препарату, включаючи останні 4 години перед наступним прийомом, що підтверджено при амбулаторному моніторингу артеріального тиску. Співвідношення показника зниження артеріального тиску перед прийомом наступної дози до максимального зниження артеріального тиску становить більше ніж 80 % після прийому 40 та 80 мг у ході плацебо-контрольованих клінічних досліджень. Існує явна тенденція до співвідношення дози з часом до відновлення початкового систолічного тиску крові. У цьому відношенні дані про діастолічний тиск крові є непослідовними.
У хворих на артеріальну гіпертензію телміcартан знижує як систолічний, так і діастолічний тиск без впливу на частоту пульсу. Вплив діуретичного та натрійуретичного ефекту препарату на його гіпотензивну дію все ще визначається. Антигіпертензивна ефективність телмісартану співставна з ефективністю речовин-представників інших класів антигіпертонічних лікарських засобів (продемонстровано клінічними дослідженнями порівняння телмісартану з амлодипіном, атенололом, еналаприлом, гідрохлоротіазидом та лізиноприлом).
При раптовому припиненні лікування телміcартаном артеріальний тиск поступово протягом кількох днів повертається до параметрів, які спостерігалися до лікування, без імовірності синдрому відміни.
Під час клінічних досліджень, у яких порівнювали два антигіпертензивні препарати, частота появи сухого кашлю була значно нижчою у пацієнтів, які приймали телмісартан, ніж у пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ.
Амлодипін.
Амлодипін – це інгібітор інфлюкс-іонів кальцію дигідропіридинової групи (блокатор повільних кальцієвих каналів або антагоніст іонів кальцію), пригнічує трансмембранне проникнення іонів кальцію в гладкі м’язи серця та судин. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну обумовлений прямим релаксуючим впливом на гладкі м’язи судин, що зумовлює зменшення периферичного судинного опору і призводить до зниження артеріального тиску. Експериментальні дані підтверджують, що амлодипін зв’язується по дигідропіридинових і негідропіридинових місцях зв’язку. Амлодипін є відносно судинноселективним, з більшим впливом на клітини гладких м’язів судин, ніж на клітини серцевих м’язів.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією дозування один раз на день щоденно забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску в положенні лежачи та стоячи, протягом 24-годинного інтервалу. Через повільний початок дії гостра артеріальна гіпотензія не характерна при прийомі амлодипіну. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією з нормальною функцією нирок терапевтичні дози амлодипіну призвели до зниження резистентності судин нирок і до збільшення швидкості клубочкової фільтрації та ефективного потоку плазми в нирках без зміни фракції фільтрації чи протеїнурії.
Амлодипін не асоціювався з будь-якими побічними метаболічними ефектами чи змінами ліпідів у плазмі та підходить для пацієнтів з астмою, цукровим діабетом та подагрою.
Пацієнти із серцевою недостатністю. Гемодинамічні дослідження та засновані на вправах контрольовані клінічні дослідження за участю пацієнтів із серцевою недостатністю II-IV класу за класифікацією NYHA показали, що амлодипін не призвів до клінічного погіршення, що визначалося за переносимістю вправ, за фракцією викиду лівого шлуночка та клінічною симптоматикою.
Телмісартан/амлодипін.
Під час 8-тижневого багатоцентрового рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого з паралельними групами факторіального дослідження за участю 1461 пацієнта з артеріальною гіпертензією від легкої до тяжкої (середній діастолічний тиск крові в положенні сидячи ≥ 95 та ≤ 119 мм рт.ст.) лікування кожною комбінацією доз препарату ТВІНСТА призвело до значно більшого зниження діастолічного та систолічного тиску крові та до вищих відсотків контролю порівняно з відповідними компонентами монотерапії.
Препарат ТВІНСТА показав залежне від дози зниження систолічного/діастолічного тиску крові у всьому діапазоні терапевтичних доз: −21,8/−16,5 мм рт.ст. (40 мг/5 мг), −22,1/−18,2 мм рт.ст. (80 мг/5 мг), −24,7/−20,2 мм рт.ст. (40 мг/10 мг) та −26,4/−20,1 мм рт.ст. (80 мг/10 мг). Зниження діастолічного тиску крові < 90 мм рт.ст. було досягнуто у 71,6%, 74,8%, 82,1%, 85,3% пацієнтів відповідно.
Вік та стать, а також наявність чи відсутність у пацієнта цукрового діабету не впливають на антигіпертензивний ефект препарату ТВІНСТА.
Препарат ТВІНСТА вивчався лише у групі пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Телмісартан вивчався у ход

Используйте пробелы для отделения меток. Используйте одинарные кавычки (') для фраз.

Напишите, пожалуйста, больше об этом препарате!

Спасибо! Ваш отзыв поможет узнать больше о товаре: ТВИНСТА таблетки по 80 мг/10 мг № 28 (7х4)

Как вы оцениваете этот товар? *

  1 звезда 2 звезды 3 звезды 4 звезды 5 звёзд
Цена
Общая оценка
Качество